Образ рідного дому. Повернення в Київ за рік після початку повномасштабного вторгнення. Бажання зупинити час до того, як станеться незворотнє. Такий різний досвід – в «Українському конкурсі» фестивалю. 

Після показу відбудеться спілкування з автор_ками фільмів.

Тривалість програми: 60 хв

Попередження про триґери: звуки вибухів, постріли, сигнал повітряної тривоги

Фільми демонструються мовою оригіналу з англійськими субтитрами

Після показу відбудеться спілкування з режисер_ками

12 квітня, 18:10, кінотеатр Multiplex Nikolsky

18 квітня, 18:20 / Сінема Сіті

ЧОРНОБИЛЬ 22

Олексій Радинський

Україна / 2023, 20 хв

В окупованій Чорнобильській Зоні відчуження, анонімний інформатор Збройних сил України таємно фільмує пересування російських військ. Працівники ЧАЕС обговорюють свій досвід перебування на окупованій росіянами атомній електростанції.

ВЕСНА

Микита Лиськов

Україна / 2023, 2 хв

«Весна» — так називався старий радянський телевізор, який виробляли в Україні. Цей абстрактний фільм створений зі звуків, записаних на цьому телевізорі.

ЯК ЦЕ БУЛО

Даміан Коцур, Анастасія Солоневич

Україна, Польща / 2023, 15 хв

Вже майже рік після початку війни в Україні Лера живе в Берліні. Якось одного дня вона вирішує повернутися до Києва. Дорогою вона дізнається, що її родина не у місті і що вони приїдуть лише наступного дня. Вона зустрічає свого друга Кирила, з яким проводить день.

СЬОМА ЗМІНА

Наталія Ільчук

Україна / 2023, 15 хв

«Сьома зміна» — це фільм незалежного виробництва про жінку, якій вдається зберегти свою цілісність, уникаючи парадигм, нав’язаних соціальними умовами існування, і зосереджуючись замість цього на світі за межами матеріального виміру з його численними обмеженнями.

АЛОЕ, ФІКУС, АВОКАДО ТА ШІСТЬ ДРАЦЕН

Марта Смеречинська

Україна, Франція / 2023, 8 хв

Серед сотень коробок, на яких написані адреси українських міст, є пральна машина, обмотана скотчем, метрові кімнатні рослини з корінням і дитячі малюнки.
Це місце нагадує склад загублених речей. Тишу порушує жіночий голос власниці однієї з таких коробок. Вона прощається зі своїм домом у Києві і розповідає про речі, які залишилися там. Кожна річ має свою історію, пам'ять, яка залишається позаду. За допомогою її слів дім ніби оживає, кожна річ просякнута відчуттям тепла і близькості.
На так званому складі починають з'являтися люди, які забирають свої шматочки дому у вигляді посилок. Вони перебирають коробки, шукаючи свої заповітні речі. Одні сповнені радості, інші — смутку. Тим часом жіночий голос запитує, чи має значення втрата речей?

Previous
Previous

Жахи на вулиці Девіда Лінча